Остеоінтеграція: to be or not to be?

Остеоінтеграція - це метод протезування, при якому у кістковий канал кістки кукси ввдодиться металевий стержень, який в подальшому з‘єднується з протезом. 

Даний метод протезування почали вивчати ще в 1950-х рр, але активно використовувати  в практичній діяльності відносно недавно, тому поки що навіть оглядів щодо  довготривалих результатів поки немає.

❓З чого складається такий протез?

З титанового стержня, що імплантується в кістковий канал (у різних виробників методи фіксації стержня у кістці різні) та абатменту (перехідника), з яким далі напряму сполучається протез. 

Операція проводиться  в 2 етапи (хоч зараз впроваджується метод одноетапної операції). 1-й етап - введення титанового імпланту. Через 1,5-3 місяці виконується 2-й етап - імплантація перехідника (абатмента), до якого з часом напряму приєднується протез.

❓Чи кращий він, ніж звичайні протези? 

Остеоінтегративний протез має багато переваг над гільзовим протезом: 

✅зручність користування 

✅не викликає болю та дискомфорту характерного для гільзових протезів 

✅покращення функції ходьби, стабільності та мобільності у більшості пацієнтів після переходу на остеоінтегративні протези

✅ кращий фізичний контроль завдяки покращенню пропріоцепції (через пряме з’єднання протезу з кісткою)

✅ не викликають таких шкірних проблем як виразки, рани, потертості, пітливість та інші,  які притаманні для гільзевих протезів

❓Як щодо ризиків та ускладнень?

Найчастішим ускладненням є поверхнева інфекція в ділянці перехідника - 28-26% згідно досліджень. Можливі й інші більш серйозні ускладнення, які зустрічаються значно рідше:

- глибока інфекція 3-8%

- перипротезні переломи 3-6%

- переломи остеоінтегративного протезу 2-3%

- нестабільністьости протезу ~3,6%

Також, мабуть, важливим недоліком є обмеження щодо занять спортом. Тому для тих, хто хоче далі займатися силовими видами спорту, футболом, боротьбою чи лижами - в цьому протезі цього робити не можна. 

❓Які показання та протипоказання  до остеоінтеграції?

➡️ травматичні ампутації, ампутації внаслідок пухлинних захворювань тощо; 

➡️незадовільний функціональний результат від гільзевого протезу (больовий синдром в куксі, що обмежує користування, часті інфекції, множинні рубці, наслідки опіків великої площі кукси, коротка кукса та труднощі з протезуванням, тощо)

❌Протипоказання: остеомієліт та інфекції в ділянці кукси, набуті та вроджені деформації, незавершений остеогенез, остеопороз, товщина кортикального шару менше 2 мм, пацієнт більше 65 та менше 22 роки, вага більше 100 кг, судинні захворювання та цукровий діабет, вагітність.

❓Скільки триває реабілітація? 

Повне навантаження та ходьбу можна буде здійснювати після 6-12 місяців після операції. Сам період реабілітації та навчання ходьби після цього складає 3-5 тижнів, залежно від рівня ампутації.

 Тож «to be or not to be”?

Рішення про проведення остеінтеграції має бути ретельно обдумане та зважене. І лише у випадку, якщо переваги цього методу переважатимуть над ризиками його можна розглянути. 

Дуже сподіваюся, що скоро ця техніка буде доступна і в Україні та зможе покращити якість життя наших пацієнтів. 

Як ви вважаєте: бути чи не бути?